ICMRE

новини



Реальні кроки на спільному шляху
Виступ Президента України Леоніда Кучми на пленарному засіданні
Всесвітнього саміту з питань сталого розвитку

Вельмишановний пане Президенте, Вельмишановний пане Генеральний Секретар
ООН, Ваші Високоповажності, Пані та панове,

Передусім хотів би висловити вдячність організаторам Всесвітнього саміту зі
сталого розвитку за гостинність, підготовку та проведення цього найбільшого
форуму з початку нового тисячоліття. Не можу не відзначити також ключової
ролі Організації Об'єднаних Націй. Якщо десять років тому на "Саміті
планети Земля", у Ріо-де-Жанейро, міжнародна спільнота виробила Порядок
денний щодо сталого розвитку, то метою нинішнього зібрання в Йоганнесбурзі
бачу перетворення цієї стратегії на реальність.

На жаль, за десятиріччя вдалося досягти лише помірного прогресу в окремих
питаннях, тоді як ситуація в більшості сфер не лише не покращилася, а,
навпаки, стала суттєво гіршою. Жодна декларація, жоден план дій, якими б
змістовними і яскравими вони не були, не зможуть напоїти спраглих,
нагодувати голодних, вилікувати хворих. Це -справа конкретних дій урядів,
громадських та бізнесових інституцій, усіх нас.

Більшість проблем, які постали перед людством, у своєму корінні мають
рукотворну природу. Тож марно було б сподіватися, що вони зникнуть самі
собою, без участі людини. Переконаний, практичні зусилля у напрямі
викорінення зубожіння, зміни моделей виробництва і споживання, вирішення
проблем води та санітарії, збереження біорозмаїття мають базуватися на
відповідальності й прозорості вчинків кожного учасника процесу забезпечення
сталого розвитку.

Україна вважає такий спосіб дій природним і безальтернативним.

Виходячи з вищих інтересів українського народу та міжнародного
співтовариства, моя держава, протягом своєї досить короткої історії,
свідомо і добровільно зробила два безпрецедентних кроки.

Після здобуття незалежності Україна, володіючи третім за потужністю
арсеналом ядерної зброї у світі, добровільно відмовилася від цієї зброї,
подаючи приклад для наслідування. У сучасному світі величезні кошти
витрачаються на військові цілі. Навіть невеликий відсоток коштів від
скорочення цих витрат, спрямований на досягнення цілей сталого розвитку,
мав би наслідком суттєве покращення загальної ситуації. На жаль, цей
приклад не знайшов відображення в діях інших країн.

Другий крок - закриття Чорнобильської АЕС, незважаючи на енергетичну кризу,
що увійшла "в історію" планети найбільшою за масштабами і найстрашнішою за
наслідками техногенною катастрофою.

Приймаючи це непросте рішення, ми керувалися твердим наміром виконати
зобов'язання України перед світом, відстояти наш вибір шляху до сталого
розвитку, захистити від ядерної загрози наступні покоління українського
народу і всього людства. Багато обіцянок допомоги в той час отримала
Україна. Але на практиці більшість з них так і залишились лише обіцянками.

В Україні глибоко усвідомлюють необхідність створення передумов для
збалансування інтересів суспільства і можливостей природи,
соціально-економічного розвитку й довкілля. Саме на цих постулатах
базується вже підтримана урядом Концепція переходу України до сталого
розвитку, на основі якої невдовзі буде розроблено відповідну Національну
стратегію.

Очевидним є те, що першочергову відповідальність за успіх національних
стратегій сталого розвитку несуть самі країни. Водночас, хотів би
наголосити на важливості підтримки в цій сфері з боку світової спільноти
зусиль найменш розвинених країн та країн, що розвиваються, а також країн з
перехідною економікою.

Процес впровадження принципів гармонійного розвитку та темпи просування
країн до сталого розвитку були б набагато швидшими, якби не існування низки
фінансових проблем на цьому шляху. Маю на увазі перш за все питання
заборгованості країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою.
Нам необхідні інноваційні механізми вирішення цієї проблеми, і одним з
таких механізмів, інноваційним та перспективним, є процес зарахування
витрат на забезпечення сталого розвитку в рахунок погашення їх зовнішньої
заборгованості. Саме таким шляхом країни-кредитори могли б ефективно
сприяти активізації темпів економічного зростання та захисту довкілля.

Наш досвід країни перехідного періоду дає повне право вважати, що кожна
держава - багата чи бідна, - кожна урядова чи неурядова організація,
корпорація або компанія в змозі зробити хоча б один, бодай невеликий, але
реальний крок для досягнення цілей сталого розвитку. Тоді щоразу наш
спільний шлях до цієї мети ставатиме ще на крок коротшим.

Пані та панове,

Екологічні катастрофи за своїми спустошливими наслідками - не менша, якщо
не більша загроза для людства, ніж війни та тероризм.

Упевнений: так само, як світова спільнота об'єдналася в боротьбі проти
міжнародного тероризму, вона має згуртуватися у справі збереження і захисту
довкілля, прискорення економічного та соціального зростання. Тільки на
засадах солідарності країн світу ми зможемо подолати виклики, з якими
стикаємося сьогодні.

Вважаю, що необхідно максимально скористатися досвідом передових країн у
цій сфері, на основі якого під егідою ООН розробити керівні принципи
ефективного управління в інтересах забезпечення сталого розвитку.

Шановне панство,

За десять років після Ріо світ зрозумів, як нелегко долати екологічні,
економічні та соціальні виклики. Проте ми ще більше усвідомили, що
впровадження сталого розвитку - в життєвих інтересах кожного.

Ще в середині минулого сторіччя наш видатний співвітчизник, засновник науки
про біосферу, Володимир Вернадський попереджав: "... перед людиною
відкривається величезне майбутнє, якщо вона зрозуміє це і не стане
використовувати свій розум і свою працю на самознищення".

Нас чекає важка і тривала робота. Але мета, якої ми прагнемо, варта
невтомних зусиль, Україна у тісній співпраці з міжнародною спільнотою
готова зробити все можливе для її досягнення.

Дякую за увагу.